День вчителя

Тільки вчора було ще влітку,

А сьогодні вже восени!

                                                                                                                    © Ліна Костенко

Діти знову повернулися в школу, залишивши літо у спогадах. Ще зовсім трошки і перший місяць навчання буде уже позаду. Ще зовсім трошки - і День вчителя. У моїх спогадах він, мабуть, завжди буде пахнути квітами. Червоними трояндами чи гвоздиками. Вчителі з великими букетами, щасливі, усміхнені. Все, як завжди, усе, як щороку. Для когось це звично, а для мене - це вже минуле. Цей день завжди був однаковий. І, на диво, різний.

З погляду студента все зовсім по-іншому. Приходить усвідомлення, що цього більше не буде. Інколи навіть сумно стає. Кілька разів хотілося зайти, згадати, пройтися тими коридорами, класами. Де стільки всього було.

Аж проситься сказати: ну ось і все. Звісно, я ще не раз переступлю поріг школи, але вже гостем. І навіть не сумно, а скоріше незвично швидко все помінялося.

Цей черговий День вчителя вже буде без мене.